Добре  кажуть «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього». І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Куди вітром приб'є  - там і залишить своє насіння. Але ж людина не перекотиполе, і як сказав у своєму романі Павло Загребельний : «На порожньому місті роду не заснуєш». Саме тому ми повинні знати історію . А історія наша полита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами.