Методична робота

Виступ на педраді

Розвиток компетентностей учнів на уроках математики через використання КТ

Сучасний етап розвитку педагогічної науки та практики визначає основну мету вчителя – пробудити в дитині творця, розвинути закладений творчий потенціал, спонукати до саморозвитку. Без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини. Сьогодні все більше спеціальностей потребують високого рівня застосування математики. Вона є опорним предметом під час вивчення фізики,хімії, інформатики, біології, географії, економіки та інших навчальних дисциплін.

         Не секрет, що математика завжди вважалася і вважається одним із найскладніших навчальних предметів. Однією із основних цілей вивчення математики в школі є придбання компетентності у галузі математики.

           В своєму виступі я хотіла б зупинитися на трьох основних компетентностях, формування яких є найбільш пріоритетним на уроках математики:

1.    практична математична компетентність;

2.    соціально – особистісна компетентність;

3.    загальнокультурна компетентність.

  Практична математична компетентність передбачає, що випускник школи:

-         має тверді навички виконання усних, письмових, інструментальних ( точних і наближених) обчислень;

-         володіє символічною мовою алгебри, застосовує отримані навички в ході розв’язування задач;

-         володіє прийомами розв’язування рівнянь та нерівностей;

-         вміє застосовувати графічне зображення для розв’язання та дослідження . нерівностей та їх систем;впевнено застосовує отримані вміння для розв’язування задач з математики, суміжних предметів, практики;

-         володіє системою функціональних понять;

-         володіє геометричною мовою і вміє використовувати її для описання навколишнього світу, має просторові уявлення і зображувальні вміння;

-         застосовує систематичні знання про плоскі фігури та їх властивості, а також просторові тіла до розв’язування практичних задач геометричного змісту;

-         вміє встановлювати ймовірність подій, які допустимі для аналізу

на отриманому рівні математичних знань.

Соціально-особистісна компетентність передбачає, що випускник школи:

-         володіє стилем мислення, що характерний для математики, його абстрактністю, строгістю, доказовістю;

-         вміє логічно доводити твердження, висувати гіпотези і розуміти необхідність їх перевірки;

-         вміє ясно, точно та грамотно висловлювати свої думки в усному та письмовому мовленні. Використовувати різноманітні мови математики( словесний, символічний, графічний);

-         вміє використовувати математичні підходи для розвязування задач,що виникають в навколишньому світі;

-         вміє виконувати пошук, відбір,аналіз, систематизацію і класифікацію інформації;

-         вміє самостійно використовувати різноманітні інформаційні джерела і самостійно складати бази даних.

Загальнокультурна компетентність передбачає:

-         розуміння, що математика є невідємною частиною загальнолюдської культури, впливає на інші галузі культури;

-         розуміння, що математика як наука виникла з потреби людської практики і розвивається, виходячи з цих, а також власних внутрішніх закономірностей;

-         розуміння, що формальний математичний апарат створює можливість для розв’язування задач, що виникають у повсякденній практичній діяльності людини;

-         розуміння, що математична символіка і формули математики дозволяють описувати загальні властивості об’єктів практики інауки та відношення між ними, що математичний апарат розвивається і удосконалюється з метою створення можливостей для постановки, дослідження і рішення проблем, що виникають у процесі розвитку різних наук, удосконалення техніки та технологій.

Одним із головних завдань курсу математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем практичної компетентності. Моделюючи навчальну діяльність, ми, вчителі математики, в своїй роботі виділяємо такі моменти:

      - урок проводити у досить високому темпі, який допомагає мобілізувати увагу;

    - враховувати психологічні особливості дітей;

-створювати проблемні ситуації на уроках;

     - використовувати різні форми та види діяльності на уроках;

      - застосовувати алгоритмічний підхід;

      - залучати учнів до роботи з довідниковою та додатковою літературою;

      - розвивати над предметні навички;

     - організовувати позакласну роботу.

Формування компетентностей учнів обумовлено реалізацією не тільки оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання.

Приклади формування компетентностей учнів на різних етапах уроку.

На етапі перевірки домашнього завдання:

1.Рецензування відповідей( домашнього завдання).

Мета: активувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів.

Результат:формування пізнавальної компетентності.

2.Математичний диктант(по сторінках домашнього завдання з обмеженим часом розв’язування)

Мета:розвивати самостійність мислення,формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу  та пам'ять.

Результат:формування самоосвітньої компетентності.

На етапі пояснення нового матеріалу:

1.    Доведення теорем і т. п.

Мета:вчити дослідницькій роботі.

Результат:формування полікультурної компетентності.

2.Лекція з використанням отриманої учнями інформації.

Мета:вчити короткому раціональному запису, відпрацювання вмінь робити висновки та узагальнення.

Результат:формування інформаційної компетентності.

3.Дослідницька лабораторія(колективна експериментальна робота).

Мета:вчити оперувати знаннями,розвивати гнучкість отриманих знань.

Результат:формування пізнавальної, самоосвітньої, соціальної компетентностей.

На етапі закріплення, відпрацювання вмінь та навичок.

1.Навчальна самостійна робота.

Мета:вивчити властивості паралелограма і т. п.

Результат:формування пізнавальної компетентності.       2.Дослідження різноманітних видів памяті.

Мета:закріплення знань про похідну та її застосування, т. п., розробка правил(алгоритмів) запам’ятовування.

Результат:формування компетентності, яка допомагає саморозвитку.

3.Розвязування задач, виразів з коментуванням.

Мета:формування інтелектуальної і полікультурної компетентностей.

4.Математична естафета.

Мета:закріплення знань учнів, формування вмінь перевіряти, слухати, думати.

Результат:формування пізнавальної компетентності.

5.Розвязування задач декількома способами.

Мета:розвивати власну позицію учнів, опираючись на їх знання теми.

Результат:формування інтелектуальної компетентності.

6.Робота з підручником.

Мета:навчити роботі з інформацією, закріпити знання тексту, розуміння теми.

Результат:формування комунікативної і пізнавальної компетентностей.

На етапі творча робота.

1.Створювання проектів.

Мета:показати на основі вивченого матеріалу вміння учнів створювати проекти.

Результат:формування полікультурної компетентності.

2.Додаткові заняття:

Мета:вчити учнів на основі своїх знань знаходити розвязок задач прикладного характеру.

Результат:формування полікультурної, комунікативної компетентностей

На етапі контроль:

1.Створення реклами ( презентації ) вивченої теми, робота в групах зі взаємною оцінкою.

Мета: вчити дітей уяві та вмінню абстрагувати.

Результат:формування інтелектуальної компетентності.

2.Самостійна робота із взаємоперевіркою; диференційована контрольна робота.

Мета:вчити дітей, опираючись на отримані знання,самостійно працювати.

Результат:формування соціальної компетентності.

На етапі домашнє завдання.

1.Скласти питання,задачі та вирази з теми уроку.

Мета:перевірити засвоєний матеріал уроку, формувати вміння добирати приклади.

Результат:формування компетентності, яка допомагає саморозвитку.

2.Різнорівневі задачі:репродуктивні, особливої складності, на кмітливість, математичну логіку і т. п.

Мета:перевірити знання учнів відповідно до їх рівня підготовки.

Результат:формування інтелектуальної компетентності.

      Підводячи підсумок, хочу сказати, що така організація роботи сприяє підвищенню інтересу до  математики та якості знань.

З досвіду роботи вчителя математики ЧНВК №13 Кондюх Л. М.

Розвиток пізнавальної діяльності і творчої активності учнів на уроках математики

Система методів та прийомів блочного вивчення математики 

Основні групи методів навчання

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

·     Словесні методи

·     Наочні методи

·     Практичні методи

·     Логічні методи пізнання

·     Проблемно-пошукові методи

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності

·     Методи стимулювання інтересу до навчання

·     Методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності у навчанні

Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності

·     Методи усного контролю і самоконтролю

·     Методи письмового контролю і самоконтролю

·     Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю